Турбівська селищна громада
Вінницька область, Вінницький район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Історія села Конюшівка

Фото без опису                          Фото без опису

Поворот на Конюшівку з автодороги         Пам'ятник невідомому солдату

                      Турбів - Погребище

 

Село Конюшівка входить до складу Брицького старостинського округу Турбівської селищної територіальної громади.

Село виникло у XVIII столітті. Його засновником можна вважати Олександра Мацея, який на той час володів землями у Брицькому. Село стоїть на місті кінного заводу, адже магнат був великим знавцем і любителем коней. У 1795 р. тут уже жило 118 мешканців чоловічої статі і 106 – жіночої статі. Пізніше навколишні буйноцвіти використовувалися як «пасовищні місця Уланського його світлості герцога Нассауського полку».

У 80-х роках XIX ст. в селі нараховувалось 190 мешканців. Маєток був розділений між О. Гойжевським, К. Бржозовською і Г. Малиновською.

Станом на 1900 р. в Конюшівці в 81 дворі мешкало 305 жителів. Із 510 десятин землі 141 належала поміщикам Г.О. Гойжевському, Й.Ф. Мушинському, К.К. Тишкевичу і Б.Н. Гарлінському – предку матері відомого українського письменника Василя Земляка. В селі були школа грамоти, вітряний млин і пожежна частина з 2-х діжок.

Населення Конюшівки поступово зростало і в 20-х роках проживало вже 465 чол. в 121 дворі. Проте значної втрати населення село зазнало у роки Голодомору та репресій 1937 р.

21 липня 1941 р. в село вступили німецькі війська. Визволити село вдалось 13 березня 1944 р. завдяки воїнам 183 стрілецької дивізії 38 армії. У Конюшівці знаходиться братська могила, в якій поховано велику кількість солдатів-визволителів, серед яких відомі лише 17. У рідні домівки з фронту не повернулося 20 конюшівчан.

У післявоєнні часи жителям Конюшівки відмовлено у створені власного господарства, що призвело до занепаду села.

В 1923 році в селі народився письменник, лауреат державної літературної премії ім. Т. Шевченка Вацлав Сидорович Вацек, що відомий під псевдонімом Василь Земляк. У своєму романі «Лебедина зграя» описав рідне село під іменем Вавілон та Брицьке (Прицьке – у романі).

У селі створено потужну науково-виробничу базу з картоплярства, де випробовують нові сорти та займаються виробництвом насіннєвого матеріалу.

Фото без опису

Меморіальний знак про народження у селі Василя Земляка

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь