Парки

Справжньою окрасою адміністративного центру громади є Турбівський парк – комплексна пам’ятка природи, який також називають «Турбівська Софіївка» або «Мала Софіївка».

У парку ростуть вікові дуби, а про сам парк побутує цікава легенда.

Давно те діялось — жив у Турбові управитель цукрового заводу Василь Завадський, який був добрим господарем, справно керував заводом. Робітники його любили за доброту та справедливість. Хазяїн цілком довіряв управителю і вирішення всіх справ залишав на його розсуд.

Будинок управителя знаходився у лісочку біля річки, неподалік заводу. Любила гуляти тим лісом місцева панночка. Звали її Софією. Була вона красивою, але дуже гордою та самолюбивою. Управитель закохався в неї до нестями. Дарував квіти та подарунки, а вона лише насміхалася над ним.

«Я панського роду, а ти лише управитель. Ти мені не рівня» — говорила вона. І от одного разу Завадський запитав у неї: «Що я можу зробити, щоб заслужити вашу прихильність?» Горда панночка відповіла йому: «Зроби так, щоб моє ім'я пам'ятали завжди».

Довго думав бідолашний управитель, що йому зробити, щоб ім'я Софії залишилось на віки. Саме в той час люди гомоніли про прекрасний парк в Умані, що будували пани Потоцькі на честь грекині на ім'я Софія.

«А чому б мені не увіковічнити ім'я моєї коханої Софії і збудувати парк для неї тут, в Турбові» — подумав управитель та одразу приступив до роботи.

Отримав дозвіл на розбивку парку у власника маєтку, з'їздив подивитися на будівництво парку в Умані, запросив найкращих спеціалістів, щоб допомогти створити парк не гірший ніж там. В парку передбачив і озера, і альтанки, і маленький водоспад, і затишні алеї, і чудові скульптури. Селяни та робітники заводу всіма силами допомагали в будівництві, бо любили управителя та хотіли йому допомогти привернути прихильність гордої панночки.

Ось будівництво завершено. Насаджені рідкісні дерева, розбиті алеї та клумби, встановлено лавочки та споруджено альтанки, а справжньою прикрасою парку став каскад озер з маленьким водоспадом. Завадський запрошує свою кохану на прогулянку, але вже не в захаращений ліс, а в прекрасний парк. На одній з тінистих алей запитує Софію: «Чи задовольнив я ваше бажання? Цей парк створений на зразок уманського і носитиме назву „Турбівська Софіївка“ в вашу честь і назва його буде жити доти, поки підпиратимуть небо його дуби». Такий вчинок зворушив горду Софію і вона відповіла взаємністю управителю. Алею ж де прозвучали перші слова кохання від гордої панночки досі називають «Алеєю любові».

Чудовим доповненням до Палацу Мерінга у Старій Прилуці є парк, який оточує палац та руслом річки Десна.

Невеликий парк із кількома віковими деревами оточує будівлю палацу Раковських у Козинцях.