Село Чупринівка

Поворот на Чупринівку з автодороги Турбів - Погребище  та автобусна зупинка "Чупринівка"	Центр села

Село Чупринівка входить до складу Костянтинівського старостинського округу Турбівської селищної громади.

Село є одним з наймолодших сіл на території прилуцького ключа, хоча легенда говорить про козака Чуприну (які разом з козаками Костянтином і Петром заснували Костянтинівку, Петрівку та Чупринівку), проте не знаходить свого підтвердження. У 1830-х роках територія належала поміщику Завистовському. Відповідно до ревізії 1850 року тут проживало 125 осіб.

Наступним власниками села були Ісидор Антонович Радлинський та Стефан Іосифович Воляник.

У 1900 році село належало до Бердичівського повіту Новоприлуцької волості, де проживало 283 особи у 56 дворах. Мешканці переважно займалися хліборобством. В селі налічувалося 417 десятин землі, із яких 157 десятин належало поміщику, а 260 десятин - селянам. Діяла школа грамоти, вітряний млин, що належав поміщику, та пожежна частина, яка складалася з двох бочок і двох багрів. (За даними книги Л. Похилевича «Список населенных пунктов Киевской губернии»)

Станом на 1924 рік у Чупринівці проживали 480 осіб, а село входило до Староприлуцького району Вінницької округи. Зареєстровано сільськогосподарське товариство «Об'єднання».

2 вересня 1925 року утворено Чупринівську сільську раду.

Станом на 1927 рік у селі діяло 3 ТСОЗи: «Незаможник», «Допомога», «Відродження», а у 1928 році створено колгосп «Новий ранок».

Під час Голодомору 1932-1933 років у селі померло близько 30 осіб.

18 липня 1941 року село окуповане німецькими загарбниками. У роки Другої світової війни в Чупринівці стояв штаб 141-ї стрілецької дивізії 6-ї армії генерал-майора Я.І. Тонконогова. У роки війни загинули 2 мешканці села, а 21 визволитель не повернувся з фронту. В 1973 році перезахоронено воїна Білика Микиту Володимировича, який загинув під час обстрілу на станції Саки Запорізької області.

У 1948 році колгосп «Новий ранок» перейменували у ім. Мікояна.

У 1954 році Чупринівську сільську раду ліквідовано та об'єднано з Костянтинівською.

З 1989 року селяни знову утворили самостійний колгосп «Нове життя», згодом реорганізований у СТОВ «Агросвіт».

Центральна вулиця	Річка та лісосмуга