Фото без опису

Міф: вакцинувати тварин, які не виходять на вулицю або не потрапляють в дику природу, не обов’язково.

Реальність: дика природа може сама «прийти» до тварини, що мешкає ізольовано.

Міф: вакцинувати потрібно лише дорослих тварин, одного щеплення достатньо.

Реальність: вакцинувати обов’язково щорічно з 3-х місячного віку.

Міф: вакцини проти сказу є «важкими» для тварин.

Реальність: сучасні вакцини максимально безпечні, ефективні та мають дуже низький % теоретично можливих ускладнень.

Міф: сказ переносять лише собаки, рідше - коти.

Реальність: вірус вражає всіх теплокровних тварин, які потім стають його переносниками.

Міф: хвора тварина завжди поводиться агресивно, в неї тече слина.

Реальність: на початковій стадії слина не тече. Ознаки проявляються через 3-5 днів після зараження. Хвороба може мати безсимптомний перебіг. Тварина може бути пригніченою.

Міф: захворіти на сказ можна, якщо доторкнутися до хворої тварини.

Реальність: тварини виділяють вірус зі слиною. Вірус проникає в організм людини через укус, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки, подряпини, мікроушкодження шкіри.

Міф: люди не хворіють на сказ.

Реальність: люди хворіють! В організмі людини вірус нервовими волокнами потрапляє у спинний і головний мозок, викликає запалення, параліч і смерть.

Міф: до лікаря не обов’язково звертатися відразу після укусу, можна почекати якийсь час.

Реальність: після появи перших симптомів медики вже не зможуть допомогти хворому.

Міф: сказ виліковний.

Реальність: єдиний офіційно визнаний і ефективний спосіб уникнути сказу в разі ризику зараження - своєчасна профілактична вакцинація.

 

Вінницьке районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області