Фото без опису

Іноді достатньо одного імені, щоб перед очима постала ціла історія. Усмішка. Голос. Дім. Родина. Життя, яке мало тривати… А тепер таких історій у нашій пам’яті стало надто багато. І за кожною — людина, яку хтось чекав удома, хтось любив, хтось називав СВОЄЮ.

29 серпня — День, коли ми говоримо про них. Про тих, кому не судилося прожити своє «потім».

Напередодні цього Дня - Дня пам’яті Захисників України відбувся пам’ятний захід, який зібрав тих, для кого слово «повернуся» так і залишилося обіцянкою, тих, для кого війна назавжди має обличчя найдорожчої людини.

Цього дня особливо хотілося сказати родинам тих, кого вже немає поруч: ми пам’ятаємо і довіку вдячні…

Ми не можемо повернути наших Героїв… Можемо лише жити так, щоб Україна, за яку вони боролися, вистояла та, не дозволити, щоб разом із ними зникло значення того, за що вони боролися.

Вічна пам'ять Героям України!